Зміст

• І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Призначення школи та засоби його реалізації

Освітня програма на 2023/2024 н.р., що реалізується в закладі, спрямована на формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи у 2023/2024 н.р. здійснюється через три рівні освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Комунаьний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради – це сучасний заклад освіти, який забезпечує навчальні та пізнавальні інтереси дитини, плекає творчу особистість, створює умови для повноцінного інтелектуально­го, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, виховує майбутніх свідомих  громадян України, які мають бути готові до життя у демократичному суспільстві, а також  до втілення у ньому. Це школа самореалізації особистості, школа життєтворчості, школа, в якій не бояться конструктивних змін, адже саме тут кожен отримує перший досвід суспільного життя, що покликаний формувати активну громадянську позицію. Повага до людської гідності, рівність і партнерство – це насамперед цінності, якими ми керуємося у стосунках з іншими. Щоб демократичні засади працювали у суспільстві, школа активно розвиває практичні навички співпраці, пропагує  відповідні норми поведінки, демократичний стиль життя, демократичну культуру.

Місія школи:

• навчити учнів застосовувати в повсякденному житті знання, отримані в школі;
• виховувати в учнів розуміння й повагу до духовних і загальнолюдських цінностей, допомогти їм усвідомити себе Людиною;
• формувати в учнів бажання зайняти позицію свідомих громадян України.

Першочергові завдання освітнього процесу Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради на 2023/2024 н.р.:

• реалізація особистісно орієнтованого підходу до розвитку, виховання й навчання учнів через оновлення змісту освіти й упровадження нових освітніх технологій, зокрема інформаційних і телекомунікаційних, на всіх ступенях навчання;

• забезпечення необхідних умов щодо  реалізації впровадження нового Державного стандарту початкової, базової загальної середньої освіти;

• продовження інформатизації освітнього процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення всіх предметів навчального плану та управлінської діяльності;
• активізація роботи щодо організації освітнього процесу через чітке структурування навчального матеріалу на уроці, встановлення пріоритету уроку, як засобу соціалізації учнів та розвитку життєвих компетенцій;

• продовження роботи щодо підвищення якості впровадження в освітній процес інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, узагальнення власного педагогічного досвіду;

• спрямувати методичну роботу закладу освіти на успішну реалізацію елементів дистанційного та змішаного навчання школярів;

• створення необхідних передумов з метою інтегрованості української культури в європейський простір, а саме: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей культури, мистецтв, здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну складову загальнолюдського;

• забезпечення подальшого розвитку учнівського самоврядування, широкого залучення його до вирішення питань організації освітнього процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді;

• посилення профорієнтаційної роботи з неповнолітніми, забезпечення постійного контролю за дотриманням законодавства, спрямованого на профілактику правопорушень із залученням органів внутрішніх справ, служби у справах дітей, громадськості;

• суворе дотримання вимог Закону України «Про охорону дитинства», міських  і районних програм, які направлені на поліпшення умов виховання, навчання та оздоровлення, соціального та матеріального забезпечення та захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• спрямування діяльності психологічної служби на підготовку дитини до самостійного життя, підтримку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин;

• використання в роботі інноваційних підходів до навчання та виховання, роботи з батьками та громадськістю;

• зміцнення матеріально-технічної бази закладу освіти при залученні організацій, громадськості, спонсорів, батьків.

1.2. Особливості організації освітнього процесу в 2023/2024 н.р.

1.2.1. Нормативно-правове забезпечення освітньої діяльності

         У 2023/2024 н.р. Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня щкола № 34» Дніпровської міської ради організовуватиме освітній процес відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№2315-IX від 19.06.2022), «Про забезпечення функціонування української мови   як державної» та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

• на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87; у редакції постанови КабінетуМіністрівУкраїни від 24 липня 2019 р. № 688);
• на рівні базової середньої освіти: в 5 – 6 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898);

в 7 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

від 28.03.2022 № 274«Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»; від 15.05.2022 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закадах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Укаїні»; від 12.08.2022 № 743-22 «Про Про затвердження типової освітньої програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів під керівництвом Савченко О.Я.»;  від 19.02.2021 №235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»;

Положення про індивідуальну формуздобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №   160),   зареєстрованим   в   Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020   № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);

Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;

Порядку переведення учнів(вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Листів Міністерства освіти і науки України:

від16 серпня 2023 р. № 1/12186-23 ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ 2023/2024 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022».

Постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України:

• Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»;
• Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018р. № 237 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• Постанова КМУ від 14.02.2017 р. № 88 «Про затвердження Порядку та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами»;

• Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів. (постанова КМУ від 13.09.2017 р. № 684зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 806 від 19.09.2018, № 681 від 17.07.2019;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України №903-р від 13.12.2017р. «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладів» від 15.08.2011р.  № 872, зі змінами  від 09.08.2017 р. №588;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»;
• Положення про електронний підручник, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 02 травня 2018 року № 440.

 Концепції:

• Концепція Нової української школи;
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, розпорядження КМУ від 14.12.2016 р. № 988-р.

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році на рівні базової середньої освіти (5 – 9 класи) рекомендовані такі навчальні програми:

5. 5 – 6 клас   –    модельні    навчальні    програми,    яким    надано    гриф «Рекомендовано    Міністерством    освіти    і    науки    України»    наказом  від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства  освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам);
5. 7 – 9 класи навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698);

- навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам»;

Перелік навчальних програм

І ступінь   1-4 клас

ІІ ступінь 5-6 клас

7-9 клас

      Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Відповідно до Порядку надання грифівнавчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 р. № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2020 р. за № 1119/35402, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 08 листопада 2021 р. № 1203, гриф «Рекомендовано  Міністерством освіти і науки України» надається модельним навчальним програмам. Навчальним програмам, розробленим не на основі модельних навчальних програм, навчальним програмам з позашкільної освіти надається гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі». Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» (пункт 8 частини першої статті 1), затверджується педагогічною радою закладу освіти.

Для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради заклад освіти може використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були включені до Переліків навчальної літератури та навчальних програм у попередні роки.

1.2.2.Структура навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2023/2024 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 28 червня 2024 року.

Відповідно до Закону України«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2023/2024 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.

Тривалість та структура навчального року  у Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради визначається з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні, інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти.

У школі щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

У 2023/20234н.р. школа  працюватиме  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  і  неділя.  Відповідно до  Закону  України  «Про  освіту» тривалість  уроку  в  1  класах  -  35  хвилин, 2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  5-9класах – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 15 хв. Розпочинається навчальний процес  о 8.00 та триває до 16.25 у дві зміни.  Для учнів 1-4 класів за бажанням їх батьків працюватимуть  дві групи продовженого дня. Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом:

 І семестр – з 01.09.2023 р. по 22.12.2023 р.(15 навчальних тижнів)

 ІІ семестр – з 08.01.2024 р. по 31.05.2024р.(20 навчальних тижнів)

Тривалість канікул протягом навчального року становить не менш як 30 календарних днів:

осінні – з 23.10.2023 р. по 27.10.2023 р.,

зимові – з 25.12.2023 р. по 05.01.2024 р.,                      

весняні – з 25.03.2024 р. по 29.03.2024 р.

       Відповідно до статті 12 р.ІІ  Закону  України  «Про    освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  Навчальна практика та  навчальні екскурсії для учнів 1 – 8 класів згідно рішення педагогічної ради проводяться упродовж  навчального року. Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена міською радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого 

наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367. Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється  відповідно  до Нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 року № 128 (лист МОН України від 22.10.2018 року № 1/11-11232 «Щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів»).

1.2.3.Форми організації освітнього процесу  

  Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі,                                     лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та  дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти.

Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 34» Дніпровської міської ради буде організовувати освітній процес із використанням         технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті7розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної                                             середньої освіти.

Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Форма організації освітнього процесу буде  залежати від безпекової ситуації в м. Дніпро і визначатиметься рішенням військово-цивільної адміністрації міста Дніпро. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на екстернатну форму навчання.

З 01 вересня 2023 року школа працюватиме за  Моделлю організації освітнього процесу учнів 1 – 5  та 6 – 9  класів на змішаній та дистанційній формі навчання в умовах воєнного стану.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.

Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2023/20234навчального року». Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказомМОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5класах, 1,5 години у 6 – 9 класах). Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

З метою забезпечення права здобувачів освіти на отримання початкової та базової загальної середньої освіти відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 р. № 955, Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 р.  № 1369(із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 18.02.2019 р. № 221; від 19.02.2020 р. № 246), Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2017 року № 684(із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 19.09.2018 р. № 806; від 17.07.2019 р. № 681), Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого  наказом  Міністерства  освіти  і  науки України від 14.07.2015 р. № 762(зі змінами, внесеними згідно з наказами  Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019р. № 621; від 01.03.2021р. № 268), листа МОН України від 20.08.2019 р. № 1/9-525 «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти», Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня щкола №34 Дніпровської міської ради забезпечує організацію індивідуальної форми здобуття освіти, зокрема, екстернат та сімейна (домашня) форма здобуття освіти.

1.3. Показники реалізації освітнього процесу

Освітній процес у  Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради у 2023/2024 навчальному році буде організовано у змішаному чи дистанційному режимі.

У 2023/2024 навчальному році в закладі освіти буде навчатися 555 учнів у 17 класах. Педагогічний колектив нараховує 40 учителів, які проводять навчальні заняття, 6 асистентів інклюзії, практичний психолог.

 Учні будуть розміщені у 24 навчальних кабінетах. До освітнього процесу будуть залучені 2 кабінети англійської мови, 2 кабінети інформатики, 1 спортивна зала, майстерня для хлопчиків та дівчат, кабінет психолога, спортивний майданчик на території школи. Кабінети, зокрема фізики, хімії, математики, географії та філології використовуватимуться для розміщення класів. Учні перебуватимуть в одному приміщенні упродовж дня.

Для безпечного входу з вулиці всіх здобувачів освіти школа відкриватиме 2 входи. При розрахунках переміщення учнів між приміщеннями школи враховано рух по сходах. Розподіл класів на окремі входи є необхідним фактором успішного забезпечення здорового середовища в школі. Логічним кроком є розподіл класів на входи, як є найближчими до їх навчальних кабінетів.

Для забезпечення освітнього процесу в школі буде створене безпечне освітнє середовище (частина четверта статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), забезпечено 

дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки, у тому числі протипожежної безпеки; організовано харчування та медичне обслуговування учнів відповідно до законодавства.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кількість учнів у навчальних приміщеннях відповідає вимогам санітарного законодавства та не порушує права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці).

Кадрове забезпечення

• У 2023/20234навчальному році освітній процес у закладі забезпечуватиме 40 педагогічних працівники:

Матеріально-технічне забезпечення

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності школи дає можливість кожному класу мати окремий кабінет і обладнання в ньому, організовувати освітній процес у відповідності до санітарно-гігієнічних норм, вимог, правил безпеки та з метою запобігання травматизму та збереження життя та здоров’я дітей. Початкова школа займає приміщення на І та II поверсі. Два комп’ютерні кабінети для занять з інформатики та гурткової роботи, 2 кабінети англійської мови та 3 кабінети української філології, окремі туалетні кімнати для дівчат і хлопців, окремий вхід. Для учнів працює спортивна зала, оснащена майстерня, кабінет психолога, бібліотека, їдальня, медичний кабінет. В 2023/2024 році учні матимуть змогу займатися на спортивному майданчику зі штучним покриттям.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

• комп’ютери – 60 од.;
• інтерактивні дошки – 3;
• книги, брошури, журнали –21082;
• медичний кабінет;
• бібліотека;
• 1 спортивна зала;
• їдальня на 80 посадкових місця;
• 24 навчальних кабінети та лабораторії;
• два комп’ютерних класи;
• майстерня для хлопчиків та дівчат

Якість проведення навчальних занять забезпечено відповідним рівнем педагогічних працівників, матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням.

Якість проведення навчальних занять:

ü  Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.

ü  Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

ü  Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

ü  Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.

ü  Зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

ü  Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

ü  Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.

ü  Ефективне використання педагогічних засобів.

ü  Зв’язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

ü  Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

1.4. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня щкола №34» Дніпровської міської ради  

1.4.1. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

-         оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

-         постійний моніторинг змісту освіти; 

-         спостереження за реалізацією освітнього процесу;

-         моніторинг технологій навчання;

-         моніторинг ресурсного потенціалу школи;

-         моніторинг управління ресурсами та процесами;

-         спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;

-         контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 

-         розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

1.4.2. На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  оцінити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності школи відповідає ідеальній «моделі» випускника. При цьому об’єктами, механізмами  та термінами  контролю є :

ü  кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,    участь у методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

ü  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– двічі на рік);

ü  матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет,  наявність інтернету – двічі на рік);

ü  якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям 

• оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – впродовж навчального року, інтелектуальних випробуваннях – впродовж навчального року);
• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
• продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами -  1 раз на рік).

Модель моніторингу якості освіти у  нашому навчальному   закладі визначає єдину систему здійснення внутрішкільного моніторингу, що  включає збір, збереження (формування бази даних), опрацювання  (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість освіти в ньому,  прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності діяльності школи.

Створення   моделі  зумовлено необхідністю вироблення та погодження єдиних підходів до здійснення внутрішнього моніторингу у навчальному закладі,  для виявлення   результативності  навчання і виховання  учнів,  забезпечення систематичного відслідковування  динаміки змін  в організації  навчально-виховного процесу, розвитку навичок самоаналізу та саморегулювання організаційної роботи у різних ділянках освітнього середовища школи з метою покращення ефективності управління навчальним закладом.

    Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів):

• готовність учнів до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес);
• рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови – процес – результат);
• рівень навчальних досягнень учнів у початковій, допрофільній (галузевій) та профільній (галузевій) підготовці (умови – процес – результат або умови – результат);
• рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат);
• інтелектуально-творчий розвиток і досягнення учнів. (умови – результат).

Відповідно до визначеної мети та критеріїв якості, основними завданнями моніторингового дослідження є:

• Здійснити діагностичний аналіз рівня навчальної мотивації та інтелектуально-освітніх потреб учнів школи, що дозволяють  спрогнозувати їхні освітні запити та охарактеризувати міру готовності до навчальної діяльності;
• Визначити психолого-педагогічні особливості та характер взаємовідносин суб’єктів освітнього процесу з метою впливу на якість навчальних результатів учнів;
• Дати характеристику професійної готовності педагогів колективу до вирішення  інноваційних освітніх завдань, зосереджуючи увагу насамперед на таких якостях, як: ініціативність, професійна активність, здатність до самоосвіти, інформаційно-комунікативна компетентність, творчість з метою виявлення впливу професійного рівня педагога на творчі навчальні досягнення учнів;
• Здійснити аналіз якісного рівня профільної (філологічної, математичної) підготовки учнів школи у його розвитку;

ü  Проаналізувати стан реалізованості освітньо-виховних завдань, що є в основі програми виховної роботи навчального закладу, а  також чинники, що впливають на якість результатів.

Організація моніторингу містить основні етапи:

ü  Створення Програми моніторингових досліджень в школі, що визначає  цілі, завдання,  напрями,  об’єкти та  періодичність досліджень,  необхідних  для реалізації стратегії розвитку закладу,  виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг.

ü  Розробка  проєкту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища,  передбачених  Програмою, зокрема,  умов, процесу чи результатів роботи закладу. Проєкт  визначає: мету та завдання дослідження; об’єкт дослідження; формування вибірки; терміни та процедуру дослідження; підбір та підготовку координаторів дослідження; визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація; визначення методів дослідження.

ü  Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

ü  Проведення дослідження, передбаченого Програмою (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

ü  Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в  базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу,  описового пояснення).

ü  Аналіз та інтерпретація результатів  внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального  закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який  має містити висновки та  рекомендації з метою  прийняття управлінських рішень,  корекції програм,  планів роботи школи,  роботи окремих учителів,  учнівського самоврядування тощо).

ü  Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

Проводячи внутрішкільний моніторинг, наш навчальний заклад  орієнтується на такі результати:

ü  підвищення якості надання освітніх послуг, формування  позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;

ü  створення необхідних умов для творчої діяльності учасників навчально-виховногопроцесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;

ü  впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації навчально-виховного процесу;

ü  активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу навчального закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки  та   саморегуляції;

ü  удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.

1.5.Навчальний план та його обґрунтування

Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради у 2023/2024 н.р. буде організовувати освітній процес на підставі Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 № 274«Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану», постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний  заклад», від 20.04.2011 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами), від 21.08.2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»; від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами), з урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі», Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», затвердженого наказом МОНУ № 2205 від 25.09.2020 року, Освітньої програми КЗО «СЗШ №34» ДМР на 2023/2024н.р., власного Статуту, що забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

За Статутом навчальний заклад є середнім загальноосвітнім і має у своєму складі:

-         школу І ступеня  (1-4 класи),

-         школу ІІ ступеня  (5-9 класи),

            Кількість класів – 17, кількість учнів –455.  

            Мова навчання – українська.

     Школа працює у п’ятиденному режимі в 2  зміни.

Навчальний план закладу на 2023/2024 навчальний рік складено:

 для школи І ступеня

ü  1-А, 1-Б, 2-А класи -  за Типовими навчальними планами (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;(за програмою Савченко) (додаток 1);

ü  3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б класи - за Типовими навчальними планами (наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;(за програмою Савченко) (додаток 2);

для школи ІІ ступеня:

ü  для 5-6-их класів – за Типовими навчальними планами (наказ МОН України від 19.02.2021 року № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (додаток 3);

ü  для 7-9-их класів - за Типовими навчальними планами (наказ МОН України від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (додаток 4).

Варіативну складову робочого навчального плану сформовано з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, рекомендацій МОНУ, пропозицій Департаменту освіти і науки Дніпропетровської  ОДА,  управління освіти Дніпровської міської ради.

Особливості  робочого навчального плану та організації навчально-виховного  процесу в школі І ступеня

Освітню програму для 1-А, 1-Б, 2-А, 3-А, 3-Б, 4-А, 4 -Б класів  розроблено відповідно до Ст. 15 Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі:

Особливості  робочого навчального плану та організації

навчально-виховного  процесу  в школі ІІ ступеня

Години варіативної складової  передбачено на:

1. Збільшення кількості годин  за програмою з метою підвищення рівня знань та якості викладання з предметів:

2.  Проведення індивідуальних занять і консультацій  з предметів:

3.  Предмети інваріантної складової робочого навчального плану , що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

1.7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми на 2023/2024 н.р.

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 08.10.2019 №1272, від 08.10.2019 №1273, лист МОН України від 25.05.2018 року №1/9-344 «Про завершення експертизи освітніх програм», від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, від 24.11.2017 №1539, від 04.11.2020 №1377 та відповідно до Листа  МОН від 14.08.2023 № 1/12038-23 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки ...

Перелік навчальних програм

для вивчення предметів інваріантної складової

у 1-4 класах у 2023/2024 навчальному році

Перелік навчальних програм

для вивчення предметів інваріантної складової школи ІІ ступеня

(5-6-ті класи)

у 2023/2024 навчальному році

Перелік навчальних програм

для вивчення предметів інваріантної складової школи ІІ ступеня

(7-9-ті класи)

у 2023/2024 навчальному році

• ІІ. Освітня програма школи І ступеня

2.1 Загальні положення освітньої програми школи І ступеня для 1-2-их класів

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-А, 1-Б, 2-А класів Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами)) на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (наказ МОН України від 12.08.2022 року № 743-22).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-          дитиноцентрованості і природовідповідності;

-          узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-          науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-          наступності і перспективності навчання;

-          взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-          логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-          можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-          творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-          адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми КЗО «СЗШ №34» ДМР розроблено освітню програму – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі:

у 1-А, 1-Б, 2-А, 3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б класах збільшено на 1 годину загальну  кількість годин мовно-літературної галузі(читання) з метою підвищення рівня знань та якості викладання (індивідуальні та групові заняття)

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожногоздобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2.2. Загальні положення освітньої програми школи І ступеня Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №34» Дніпровської міської ради для 3-4-их  класів

Освітню програму для 3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б класів КЗО «ЗШ №34» ДМР розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами)) на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (наказ МОН України від 12.08.2022 року № 743-22).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-          дитиноцентрованості і природовідповідності;

-          узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-          науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-          наступності і перспективності навчання;

-          взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-          логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-          можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-          творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-          адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

• ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня
• 3.1. Загальні положення освітньої програми школи ІІ ступеня (5-6-ті класи)

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною

на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку школи, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення. Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5 класі має спрямовуватись на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Організація освітньої діяльності в 5-х класах, які за Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти, який здійснює свою діяльність як учасник Проєкту.

Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:

• гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;
• інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;
• визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;
• створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;
• урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-6 класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності 5-6 класників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток;

• формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

• здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітній процес  для 5-6-их класів організовується у в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Освітня програма школи передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити умовисновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

3.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти та перелік освітніх галузей

   Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

  Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство  

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних  програмах.

3.3.Рекомендовані форми  організації освітнього процесу в 5-6-их класах   

Основними формами  організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

3.4. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг      та     оптимізація  соціально-психологічног

середовища    закладу  освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями      результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

3.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів

Навчальні досягнення здобувачів у 5-6 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація           (тому    числі  з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
• комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
• планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
•  рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі

порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти або на її основі розробити власні критерії та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад освіти може використати Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання. Ці орієнтовні вимоги мають допоміжний характер і не є обов’язковими до використання.

3.2.Загальні положення освітньої програми школи  ІІ ступеня (6-9 класи)

Освітня програма школи  ІІ ступеня Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №38 (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №38 окреслює рекомендовані підходи  до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями школи обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

3.21 .Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість  і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання  й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових  і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання  у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються  при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той  чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3.2.2. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Основними формами організації освітнього процесу, які використовуються в навчальному закладі,  є різні типи уроків:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

      З метою утримання інтересу учнів до навчальних предметів, навчальних курсів учителі нашої школи організовують освітню діяльність школярів і в нестандартній формі, для якої характерна оригінальна подача матеріалу, зайнятість учнів не тільки при підготовці, але і в проведенні самих уроків, занять через різні форми колективної і групової, індивідуальної  роботи, що допомагає їм учитись в атмосфері творчого пошуку.

     На етапі формування компетентностей учителі школи використовують віртуальні екскурсії (умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету, яке організовує учитель-«екскурсовод» або учні, виконуючи ролі екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів), уроки-подорожі  (учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад учителя, відчуваючи себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему, самі роблять висновки, підсумки-узагальнення), інтегровані уроки (це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів, вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища), уроки-кейси (з використанням необхідної сукупності матеріалу, взятого з  різних предметів з метою формування цілісної картини про явище чи об’єкт, який вивчається), уроки – взаємонавчання (учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко, потім організовується групова робота над новим матеріалом з метою  засвоєння його на уроці, в ході якої учень - консультант навчає  учнів групи, приймає залік й оцінює).

    На етапі розвитку компетентностей – уроки-аукціони (пропонується список запитань, які повинні бути “продані” на “аукціоні” і на які всі учні мають знати відповіді, бажаючі «покупці» відповідають на запитання, відповідь можна уточнити, розширити, поглибити, коли запитання повністю «куплене», ведучий називає другого «продавця» і так поки всі запитання не будуть з´ясовані), уроки-практикуми (учні працюють у парах або індивідуально за інструкцією або алгоритмом, що запропоновані вчителем (виміри на місцевості, робота зі схемами, ознайомлення із приладами й механізмами, проведення дослідів і спостережень тощо), навчально-практичні заняття неекспериментального характеру (на яких учні самостійно, але за цілеспрямованого керівництва й періодичного контролю вчителя, виконують певні види робіт, що передбачають набуття вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань і формування наукового світогляду учнів через розв’язування задач, роботу з літературою), уроки - ділові ігри (на таких уроках визначаються конкретні  проблеми з теми, що вивчається. Вирішення цих проблем мають запропонувати учні – учасники гри, виконуючи свої ролі), конференції (відбувається ознайомлення  з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками), дебати (різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки), дослідження (це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу,  що забезпечує виховання творчої особистості, розвиток творчих задатків учнів, вчить їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці).

    На етапі перевірки та оцінювання досягнення компетентностей – уроки-заліки (це форма перевірки досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета за переліком питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми), та диференційованими завданнями практичного й теоретичного характеру), практичні та лабораторні заняття (безпосередньо пов'язані з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів), уроки-змагання (квести).

    На етапі корекції основних компетентностей – турніри (в 2 класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв'язують задачі, готуються також карточки-завдання), уроки-семінари (основними елементами даного уроку є оволодіння учнями знаннями певної теми, підготовка реферативних повідомлень з конкретних питань та підготовка дискусійних запитань до аудиторії), диспути (передбачають розгляд, дослідження, дискусію учнів на уроці  навколо конкретної проблемної ситуації певної теми з метою правильного її вирішення), оглядові консультації (форма навчання, у процесі якої учень отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем, можуть бути індивідуальними або груповими).

      Такий підхід в реалізації освітньої програми зумовлений необхідністю формування компетентностей  через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання нашої школи. На нашу думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні  технології навчання. Впровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів. Використання комп'ютерних технологій у нашій школі не тільки допомагає організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв'язок.

Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "учень-комп'ютер". Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя  і учня в усіх видах діяльності.

         Проєктна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність учнів у процесі підготовки проекту. Учитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп'ютерні технології.

            Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв'язків за фактором часу (попередні зв'язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати міжпредметну координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.

    Інноваційні методи у викладанні - це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

Освітня програма базової середньої освіти Чернівецької ЗОШ №38 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом, сформована на основі Типової освітньої програми, схвалена педагогічною радою закладу освіти та затверджена директором.

На основі освітньої програми ЗОШ №38 складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

V. Загальні положення освітньої програми школи для дітей з особливими освітніми потребами

Освітня програма КЗО «СЗШ №34» ДМР для дітей з особливими освітніми потребами розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

Для планування та здійснення освітнього процесу з дітьми, які мають особливі освітні потреби у 2023/2024 н.р. КЗО «СЗШ №34» ДМР використовуватиме наступні типові освітні програми, затверджені Міністерством освіти і науки України.

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається з семи освітніх галузей «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров'я і фізична культура».

Корекційно-розвиткові заняття проводять педагоги закладу: вчитель-логопед, психолог.

Предмети та курси за вибором визначаються школою у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб здобувачів освіти. Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також завдяки запровадженню в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров'я дітей належить до одного з головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

Навчання з наскрізними лініями реалізується насамперед через:

Організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

Окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку початкової школи спеціальних закладів (класів) здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ (далі - Критерії) авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко та ін. – К., ІСП НАПН України, 2020 (схвалено до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН схвалено для використання у роботі з дітьми з особливими     освітніми потребами (лист Інституту модернізації змісту освіти (далі - ІМЗО) від 22.07.2020 № 22.1/12-Г-623). Зазначеними Критеріями відповідно до НУШ передбачені свідоцтва досягнень. Їх видають учням початкової школи двічі – після першої чверті (щоб зафіксувати відправну точку) і наприкінці навчального року.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку школи ІІ ступеня здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. – К., ІСП НАПН України, 2019 (схвалено до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН, розміщено на сайтах МОН).

Освітній процес у школі організовується відповідно до переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2021/2022 навчальному році.

Формування життєвих компетентностей є важливим напрямом освітнього процесу спеціальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами. Йдеться про комплексність і неперервність психолого-педагогічної, трудової, фізичної, соціальної реабілітації учнів шляхом створення оптимальних умов для їх фізичного, інтелектуального, психологічного розвитку.

Відповідно організований освітній процес забезпечує не просто засвоєння навчального матеріалу, але й формування спеціальних компетентностей з урахуванням особливостей діяльності дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку. Такі компетентності учнів потрібні не тільки у закладі освіти, але й у родині, на дозвіллі, у майбутніх виробничих стосунках.

Участь батьків в освітньому процесі своїх дітей підвищує його результативність, сприяє співпраці батьків з педагогічними працівниками, практичній реалізації визначених законодавством обов’язків батьків щодо освіти дітей.