Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Поради психолога

Поради батькам першокласників:

   Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про дорослих,про наше ставлення до їхніх успіхів, до їхніх невдач. Шкода, але батьки часто не терплячі та егоїстичні , хоча виправдовуються “хорошими намірами” . Але, якими б не були виправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більше наші старання , чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія и бажаніша нагорода – відмінні оцінки.

 

   Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня.

Поради для правильного режиму дня  
  1. 12 годин сну з урахуванням обіднього (1 – 1.5 години) для відновлення сил.

  2. Після школи не спішіть садити дитину за уроки,їй необхідно 2 – 3 години відпочити. Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 -16 годин. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.

  3. Не змушуйте дитину готувати уроки за 1 раз. Після 20 хв занять необхідно 10 – 15 хв перерви.

  4. Під час приготування уроків не сидіть зад дитиною, давайте можливість їй працювати самостійно, але якщо потрібна допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка (“не хвилюйся, давай з’ясуємо разом, я тобі допоможу),похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках.

   Якщо ви дотримаєтеся цих порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!

 

Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання
  1. Сприяйте дитячий самостійності, Чим більше самостійності ви вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

  2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання .Допоможіть їй завдяки підказкам, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання.

  3. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.

  4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою.

  5. Не ставте перед своєю дитиною завишеннях вимог,щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.

  6. Будьте зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої сидять перед телевізором.

  7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитину досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

 

Сприяння ефективній самоорганізації під час виконання домашнього завдання

* Аналіз завдання:

- Що насправді потрібно зробити?

- Сформулюй це ще  раз своїми словами.

* Аналіз матеріалу :

- Що мені потрібно для виконання завдання?

- Що я вже маю?

* Аналіз мети:

- Чого я прагну?

- Як я можу цього досягти?

- Від чого я можу відмовитись?

* Аналіз конфлікту :

- Чому я не можу піти далі?

- Що мені заважає ?

- Що я мушу змінити?

* Формулювання часткових завдань :

- Який крок наступний?

- До цього часу все нормально!

- Тепер я вже організований !

* Подолання фрустрації (кризи надій) :

- Помилку можна виправити!

- Я старанно працюватиму!

* Вимоги до розподілу часу:

- Одна маленька перерва не може зашкодити!

- Я зроблю це, я маю час!

* Оцінювання часткових результатів:

- Я це зробив!

- Мені це добре вдалося!

  

Правила покарання 
  • Покарання не має шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Воно має бути корисним.

  • Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що надто м’які довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких  покарань « про всяк випадок» !

  • За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне,за все одразу, а не по одному за кожний вчинок.

  •  Краще не карати, ніж карати із запізненням.

  • Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі провини – ані слова. Не заважайте дитині почати життя спочатку.

  • Без приниження. Щоб не сталося,якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, покарання не подіє , а зашкодить.

  • Дитина не повинна боятися покарання, вона має боятися не вашого гніву, а вашого засмучення.

 

    СПІЛКУВАННЯ    ВПРОДОВЖ ДНЯ.   
  1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашніх прорахунків, особливо незначних, не вживайте образливих слів.

  2. Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов’язок ,якщо ві цю проблему не вирішили – дитина в цьому не винна.

  3. Відправляючи дитину до школи,побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів,без застережень : «Дивись,поводься гарно!», « Щоб не було зауважень!» тощо.

  4. Забудьте вираз : «Чи був ти чемним?». Зустрічайте дитину спокійно, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після напруженого дня) .Коли дитина збудження і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, це не забере багато часу.

  5. Якщо дитина замкнулась, її щось турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

  6. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовних речень : « Якщо ти будеш добре поводитися, то…»

  7. В продовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

  8. У сім’ї  має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розбіжності щодо виховання дитини узгоджуйте без неї.  Коли щось не вдається, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

  9. Завжди будьте уважними до стану здоров’я  дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

  10. Навіть діти 6- 10 років люблять казки, особливо перед сном, або лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти  треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.                                                                                           

 

 ДІТИ ВЧАТЬСЯ ТОГО, ЩО БАЧАТЬ У СВОЄМУ ОТОЧЕННІ.

 

        Якщо дитина зазнає  постійної критики, вона вчиться звинувачувати.

 

        Якщо дитина бачить ворожість, вона  вчиться битись.

 

        Якщо з дитини насміхаються, вона буде нерішучою.

 

        Якщо дитину постійно присоромлюють, вона почуватиметься винною.

 

        Якщо до дитини терпимі – вона вчиться бути терпимою.

 

        Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

 

        Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.

 

        Якщо з дитиною поводяться справедливо – вона вчиться справедливості.

 

        Якщо дитина почувається в безпеці – вона вчиться довіряти.

 

        Якщо дитину хвалять, вона вчиться поважати себе.

 

        Якщо дитину приймають і поводяться з нею по – товариські -  вона вчиться бачити

        любов у цьому світі.